Ув'язнена лауреатка Нобелівської премії миру в Ірані госпіталізована у критичному стані

Ув'язнена лауреатка Нобелівської премії миру в Ірані госпіталізована у критичному стані

Наргес Мохаммаді, лауреатка Нобелівської премії миру 2023 року та відома іранська правозахисниця, перебуває у критичному стані в лікарні в Зенджані, на північному заході Ірану, після того, як минулого тижня в'язниця втратила свідомість через серйозні серцеві проблеми. У п'ятницю, 1 травня 2026 року, її доставили швидкою допомогою до відділення невідкладної кардіологічної допомоги місцевої лікарні після повторних епізодів втрати свідомості, сильного болю в грудях та коливань артеріального тиску, повідомляє NY Times.
Наргес Мохаммаді позує на фотографії без дати, наданій її родиною. За словами її родини, лауреатка Нобелівської премії роками страждає від серцевих захворювань. Фото... Родина Мохаммаді

Її родина та адвокат терміново закликали до її переведення до спеціалізованого закладу в Тегерані, де її багаторічний кардіолог міг би надати допомогу, але іранська судова влада відмовила у задоволенні цих прохань. Фонд Наргес та її чоловік Тагхі Рахмані, який живе у вигнанні в Парижі зі своїми дітьми, заявили, що її життя в небезпеці, і назвали переведення до лікарні в Зенджані "останньою" відповіддю після того, як тюремні лікарі визнали, що її стан більше не може бути керований на місці.

"Ми надзвичайно стурбовані за неї; вона кілька разів втрачала свідомість, і її життя в небезпеці", - сказав Рахмані в інтерв'ю. "Наше прохання є простим і терміновим: негайно відправте її до лікарні в Тегерані". Її адвокат, Мостафа Нілі, підтвердив у соціальних мережах, що останніми днями вона відчувала симптоми гострої серцевої кризи і спочатку неохоче їхала до закладу в Зенджані через свою медичну історію, яка включає численні ангіографії та встановлення стента.

Мохаммаді, 54 роки, роками страждає від хронічних серцевих проблем, попередньої емболії легень (легеневої емболії) та постійних головних болів, пов'язаних з поганим поводженням у в'язниці, включаючи побиття охоронцями, за словами її родини та юридичної команди. В минулому тюремна влада неодноразово відмовляла їй у належній медичній допомозі, натомість обираючи лікування в примітивних тюремних клініках, незважаючи на медичні рекомендації щодо спеціалізованої допомоги.

Ця остання надзвичайна ситуація сталася після підозри на серцевий напад наприкінці березня 2026 року, коли її знайшли непритомною у камері в Зенджанській в'язниці 24 березня. Інші ув'язнені повідомили, що вона лежала з закоченими очима більше години. Незважаючи на явні ознаки серцевої недостатності, влада відмовила в госпіталізації або спеціалізованому обстеженні на той час, згідно з повідомленнями її юридичної команди та візитами, задокументованими правозахисними групами.

Значну частину свого дорослого життя вона провела у в'язниці за свою активність на захист демократії та прав жінок в теократичній системі Ірану. Раніше вона відбувала покарання, яке включало приблизно 10 років за звинуваченнями в національній безпеці. У лютому 2026 року суд додав ще сім з половиною років — шість років за "збори та змову проти національної безпеки" та півтора роки за "пропагандистську діяльність" — разом із дворічним терміном внутрішнього вигнання та забороною на виїзд, що довело її загальний термін ув'язнення до приблизно 17-18 років, за даними її фонду та адвокатів.

У грудні 2024 року їй було надано річну медичну відпустку через погіршення стану здоров'я, але її знову заарештували 12 грудня 2025 року під час відвідування поминальної служби в Мешхеді за загиблого адвоката з прав людини Хосро Алікорді. Вона виступила з промовою, критикуючи уряд, і була жорстоко затримана разом з іншими активістами. Згодом її перевели до більш суворої Зенджанської в'язниці, далеко від її родини в Тегерані.

У 2023 році, перебуваючи у в'язниці, вона отримала Нобелівську премію миру за "її боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та її боротьбу за просування прав людини та свободи для всіх". Нагорода підкреслила її десятилічну роботу з документування страт, виступи проти обов'язкового носіння хіджабу та підтримку політичних в'язнів.

Її поточна госпіталізація відбувається на тлі посилення репресій в Ірані. Після загальнонаціональних антиурядових протестів у січні 2026 року та ескалації конфлікту за участю Сполучених Штатів та Ізраїлю, що розпочався наприкінці лютого 2026 року, влада посилила арешти активістів, журналістів та студентів. Правозахисні моніторингові групи повідомляють, що Іран провів щонайменше 22 страти політичних в'язнів за останні шість тижнів (з середини березня до кінця квітня 2026 року), причому щонайменше 10 пов'язані з січневими протестами. Ще десятки людей перебувають під загрозою неминучої страти.

30 квітня 2026 року (четвер) 21-річного Сасана Азадвара Джунаґані (також пишеться Джонаґані або Джунґані), спортсмена-каратиста з Ісфахана, було страчено у в'язниці Дастґерд в Ісфахані. Заарештований під час січневих протестів і звинувачений у киданні каменя в сили безпеки та інших діях, пов'язаних з протестами, він був засуджений за "мохаребе" (ворожість до Бога) у швидкому судовому процесі Революційного суду, який правозахисні групи широко критикували як фіктивний суд без належного процесу. Iran Human Rights (IHRNGO) та HRANA задокументували цю справу як одну з щонайменше 10 страт протестувальників, пов'язаних з останніми демонстраціями.

Омід Мемаріан, старший науковий співробітник та експерт з Ірану у вашингтонському аналітичному центрі Dawn, що спеціалізується на зовнішній політиці США, описав цю модель як частину ширшої кампанії залякування, що стала можливою завдяки воєнному середовищу.

"Воєнне середовище безпеки значно збільшило ризики активізму в Ірані, надавши уряду ширший привід для застосування насильства та зробивши рівень репресій, поза піковими моментами протестів, значно жорсткішим, ніж до війни", - сказав Мемаріан.

Представництво Ірану при ООН відмовилося коментувати стан здоров'я пані Мохаммаді. Її родина, Фонд Наргес та міжнародні спостерігачі продовжують вимагати її негайного переведення до Тегерана для належного медичного лікування та висловлюють побоювання, що затримки можуть виявитися фатальними. Станом на суботу, 2 травня, і до неділі, 3 травня, вона залишалася у нестабільному стані у відділенні інтенсивної терапії лікарні в Зенджані, отримуючи кисневу підтримку на тлі постійних побоювань з боку родичів та правозахисників.

Тайлер Дьорден
Нд, 03.05.2026 - 18:05